Воскресіння

Враз вжахнулася сторожа,
Будучи при гробі.
Заясніла правда Божа,
Не втопилась в злобі.

Спас знову станув на земельку,
Що принишкла з дива.
Звеселив Пречисту Неньку…
Вщухла кривд вже злива.

В просторі вита радіння
Й котиться донизу.
Вкрило сонячне проміння
Скрізь природи ризу.

Обнадієно, з любов’ю
Люд йде до Месії.
Пестить скрізь Господь рукою
Вірних світлі мрії.

Хай Великдень нас з’єднає –
Миле серцю свято.
Щоб втішались згодом раєм,
Діти, мама з татом…

© Микола Микосовський