Коли радість шукає за сумом,
Щоб його пригорнути хоч раз,
Закінчитися може це й штурмом
І фонтаном ядучих образ.
Повсякденність приносить незнане:
Хвилі радісні, миті сумні;
На душі появляються рани,
До тривог часто в гості йдуть дні.
Хай же радості пісня луна
І від неї ясніє довкілля.
В смутку часто натхнення нема,
Та життя – це не вічне весілля…
03.09.12
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар