Коли у душу
стукає печаль,
Тоді мигцем
поглянь в небесну даль–
Дарує звідти
Бог розраду впору
І силу теж
дає піднятись вгору.
Що може буть
сильніше в мить тривог,
Коли дощем
проблеми заливають?
Лиш з Вишнім
найцінніший діалог:
Його слова
повік не проминають.
Надія, віра
та любов – це лік
У час
важкий, як докучає темінь.
Не спинить
світ земний страждань потік…
Тривке
Господнє Слово, наче кремінь.
Тож хай Творець
огорне це життя,
Всі пастки
допоможе обійти.
Подумай, чи
Його ти вже дитя,
Яке бажає
Батька доброти!
27.09.12
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар