Стою коло
гірської я ріки,
Милуючись її
нестримним бігом.
Гірські
потоки, ці мандрівники,
Теж завше
виживають і під снігом.
Біжить ріка,
втікають з нею дні.
Довкола гори
– мури оборонні;
Мовчить
каміння, спить собі на дні…
Вода холодна
все трима в полоні.
Карпатська
зелень освіжа місцину.
Нові ідеї
знову в голові.
Ловлю землі
барвисту скатертину:
В красі бо
оживаю лісовій.
20.10.12
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар