Слава Ісусу Христу, всім святим! Слава Україні та її героям! З нами вічний Бог! Амінь.

вівторок, 31 липня 2012 р.

Душа гартується в терпінні...



Душа гартується в терпінні –
У час терпких випробувань.
Лиш так досягнем височіні,
Мети всіх людських існувань.

Без нього люд забув би Бога,
Занурившись цілком в долівку.
Ходила б доля босонога.
У темноті тривог довіку.

Як від терпіння хтось втіка,
То все одно його знайде:
Така бо вже життя ріка…
Де ми сьогодні, друзі, де?

31.07.12

© Микола Микосовський

понеділок, 30 липня 2012 р.

Сатана та святе



Вода свячена, мощі, хрест, ікони…
Цього боїться вельми сатана.
Тремтить, як вірні в церкві б’ють поклони,
Коли життя гріховність омина.

Тож бореться з усім, що миле Богу,
Спокушує висміювать святе,
Щоб згодом захопити душу вбогу,
Коли духовна стежка заросте.

У Церкві Спаса видиме спасіння,
Середників для святості доволі.
Знаходимо все в таїнствах прозріння,
Наповнюються Божим світлом долі.

30.07.12

© Микола Микосовський

Старе кадило



Старе кадило в храмі польовім
Тримаю у руці своїй я знов.
Від ладану димок царює в нім.
Воно − окраса багатьох церков.

Кадило це, мов свідок мовчазний,
Сьогодні про минулість свідчить теж.
У подих задивляюсь неземний,
Що лине з долу до Господніх веж.

30.07.12

© Микола Микосовський

неділя, 29 липня 2012 р.

Брехливі очі



Під маску не сховать очей брехливих:
Душа з них визирає, бо свобідна.
Коли обличчя в посмішках зрадливих,
Тоді нам доля нічия нерідна.

Лиш щирість очищає всі шляхи,
Неправда підсуває завше пута.
Тому нехай обману реп’яхи
Не роблять з когось притьмом шалапута!

29.07.12

© Микола Микосовський

Зображення: http://www.superbwallpapers.com

субота, 28 липня 2012 р.

В лабетах астрології


Одночасна нібито віра у всемогутнього Творця та магічні астрологічні прогнози – нонсенс. Дивує, якщо чесно, численне псевдохристиянство (напівпоганське вірування), що намагається весь час поєднати непоєднуване проти чіткої волі Бога та Його Провидіння. Це все також є відомою приманкою древнього змія (образу сатани) і заодно прогрішенням проти першої заповіді Господа, щоб «не мати інших богів…».

Заманили легковірних гороскопи,
Очі їх облудою покрили.
Оминають Бога швидко стопи –
Люд бажа... духовної могили.

Вірить в ці дурниці без розсудку,
Ставить свічку Вишньому і бісу;
В себе ще жбурля гріховну грудку,
Теж втрача спасіння під завісу…

Не керують зорі цим життям
І чужа побожності магічність.
Знаки Зодіаку – прикриття.
Нечисть править бал… Ось де трагічність.

Гріх до астрології звертатись:
Церква це свята забороня.
Треба вже нарешті спам'ятатись,
Не іти щоденно навмання!

28.07.12

© Микола Микосовський

Божа благодать



Чи Божа благодать над нами?
Чиїми є в житті синами,
Дочками, взагалі дітьми?
Куди крокуємо щоднини?..
Чи, може, схожі до хмарини,
Котру несуть вітри пітьми?

У ласці Господа – надія.
У ній же не страшна стихія
Проблем дочасного життя.
Цю правду слід тепер збагнути,
Щоб дух не залишивсь прикутим…
Не тішить дідька окуття!

28.07.12

© Микола Микосовський

пʼятниця, 27 липня 2012 р.

Жінка зі запахом покійника



Раніш в Карпатах жінка проживала,
Яку минали часом там горяни:
Від неї було чути запах… трупа…
Ну хто з такою говорити стане?

Самотність докучала їх не раз.
Мовчання бабці, знане багатьом,
Не шкодило сусідам голосним.
Здавалась старість штучним, дивним сном…

Вже звикла, що ночами в її хату
Навідувавсь… покійний чоловік.
Лиш перший раз страшенно налякалась.
Та заспокоїв він її торік.

Його вона любила в час життя,
Тож побивалась гірко після смерті.
Дітей не мали… Бог не посилав.
Ходили б поміж людом не обдерті.

Померлий говорив про потойбіччя,
Про душі, що бажають стріти спокій.
Пізніше розпрощався назавжди…
Лишились, отже, роздуми глибокі!

26.07.12

© Микола Микосовський

Забуті місця



Не раз почути можна такий вислів:
Місця, забуті Богом та людьми…
Однак звучить він тут напівправдиво −
Бог пам’ятає, забуваєм ми!

26.07.12

© Микола Микосовський

Не здатися без бою



Як можна здатися без бою
У цім житті, коли рікою
Пливуть Господні благодаті,
Що завше поміччю багаті
І нам освітлюють дорогу?
Із Вишнім згубимо знемогу.
Боротись варто до кінця:
Бог вічне царство обіцяв.
Нехай поможе меч духовний,
Що є для християн коштовний.

Не згинем в боротьбі зі злом,
Якщо подружимось з Христом!

26.07.12

© Микола Микосовський

Канада з українськими слідами



Канада з українськими слідами
Розкинулась сьогодні перед мною.
Сліди ці скрізь, окутані роками,
Дух предків наближа тепер луною.

На висоті провінція Альберта –
Вкраїнців зустріча уже частенько.
Історія видніє незатерта,
Пробуджується, наче день, раненько.

Країна вільна, нації численні.
Чарує зір незаймана природа.
Довкіл вирують усмішки вогненні,
Коли у душах сонячна погода.

Від різних бід Канада рятувала,
І двері відкривала землякам.
Тому нехай її гостинна зала
Дає розраду знову всім вікам!

26.07.12

© Микола Микосовський

четвер, 26 липня 2012 р.

Постріли поетичного слова



***
Чеснот усіх набутих аромат –
Принадний скрізь, немов весняний сад.
***
Без справжньої чи вірної любові
Думки людини завше нездорові.
***
Хто починає випивати,
Той проганяє щастя з хати.
***
Не варто лити на померлих злобу?
Та і живих це теж веде до гробу.
***
Свої обійми світ цей простяга,
Та багатьох несе увись нога.
***
Від марновірств далека справжня віра.
В одних духовність біла, в інших – сіра.
***
Якщо проживеш життя без молитов,
То знай, що ти до прірви сам дійшов.
***
Без сенсу жити – це наосліп йти...
Найтяжче рабство в нетрях суєти.
***
Не кожен хоче мирно крокувати:
Як доказ – це міцні тюремні грати.
***
Вважаєш себе вільним поза Богом?
Як так, то дідько в тебе під порогом…
***
Зі злом братання – це духовна смерть,
Бо часто розбива воно ущерть.
***
Закон Христа для всіх дороговказ.
Подумай, ніж порушувать сто раз…
***
Згубить надію – це недолю стріти.
Направду, лихо тут без неї тліти.
***
Моя на кожен день ось ця порада:
Горнись до неба, бо душа так рада!
***
Мов голосна реклама − вся брехня.
Провадить до поразки навмання.
***
Більш цінні гроші, ніж любов, повіям.
Однак недовга темна їх затія…
***
Є досить легко ворога знайти…
Чи скажеш, хто для інших нині ти?
***
Багато нині всяких лжепророків.
Сховалося добро від їхніх кроків.
***
Христова Церква і численні секти…
В останніх є важкі духовні злети.
***
Одних ідеї квітнуть, інших – в’януть.
У щиру душу промені заглянуть.
***

© Микола Микосовський

вівторок, 24 липня 2012 р.

Фільтр для бажань



«Є міра в речах» (Горацій, «Сатири», II, 1, 106).

Уважно будьмо з тим, чого бажаєм:
Отримати так можем потім все,
А що відтак робить з таким – ми знаєм?
Бажань лавина вдарить, не спасе…

Себе не перескочимо в потребах
І не осягнем всіх глибин буття.
Як голосні, мов птаство на деревах,
То тягнем більш проблеми в майбуття.

Тож варто фільтр поставити духовний,
Найперш бажаймо світла та добра.
В тупик веде теж потяг невгамовний…
Рідніша – досконалості гора.

24.07.12

© Микола Микосовський

субота, 21 липня 2012 р.

Питання про суть любові



Чи знаєте Ви, що таке любов,
Якою не займаються, а дарять,
Котра без маски та гріха оков
І нею божевільно теж не марять?

Любов же неспотворена – це рідкість.
Торкається небес вона устами.
Далека їй завжди підступна різкість…
Живе любов більш ділом, не словами.

21.07.12

© Микола Микосовський

пʼятниця, 20 липня 2012 р.

Корів погнати б знову за село



Корів погнати б знову за село,
Котре вінок карпатський заплело,
Сховавшися немовби в горах в ямі.
Крізь спогад подивитися в минулість,
Аби смереки взнали про прибулість
І щоб лишити вкотре радість мамі.

Як був малим, корови часто пас,
Часами їх губив, шукав не раз
Також читав ще книги по лісах;
З ровесниками скрізь зазнав пригод.
У пам’яті є всякий епізод,
Буває, що відроджується в снах…

Що не кажіть, була це й безтурботність,
Хоч часто обіймала там самотність –
Товаришка реальної свободи.
У місті зовсім інша атмосфера.
Ми бачим, що терпка сучасна ера…
Дитинства варто прагнуть насолоди!

20.07.12

© Микола Микосовський

Фото: http://foto.kosiv.info

Сила подібності


«Подібне прагне подібного» (Емпедокл).

Шукаємо подібності в усьому:
У тлінних речах, людях, інтересах…
Хтось бачить гниль у вчинку золотому,
А дехто – цвіт на всіх життєвих плесах.

Всі серцем чисті тягнуться до світла,
Котре їм небо впору посилає;
Душа таких, пахуча, не осліпла,
Бо із грудей добро вогнем палає.

В гріхах погрузлі спраглі більше зла,
Розпусність до вподоби, різний бруд,
В якому теж згоряють тут дотла
Та вирватись не хочуть з штучних пут…

Де серце наше – там і скарб наявний.
Чого бажаєм у житті щодня?
З чеснотами лиш світ цей різнобарвний –
В духовності не йдемо навмання!

20.07.12

© Микола Микосовський

четвер, 19 липня 2012 р.

Теплінь щирості



Щирість душі зігріва,
Теж дарує радість.
В ній любов всіх дозріва
Та щезає хмарність.

Щирих усмішка нетлінна,
Від лукавств далека.
Наша щирість є настінна,
Для сердець – аптека.

19.07.12

© Микола Микосовський

середа, 18 липня 2012 р.

Божі вороги



"Птаха пізнають за співом" (Прислів'я).

Немало Божих ворогів під сонцем:
Масони, атеїсти, сатаністи…
Дорогами двома суспільство йде.
Потрібно згодом Богу відповісти.

Масони прикриваються і добрим,
Та наміри їх часто нецерковні.
Свобода, рівність чи земне братерство
Без благодаті Бога краху повні.

Скрізь злочини відомі атеїстів,
Численні вбивства просто так – за віру,
Хоч вірити в Творця є людське право...
«Добро» своє в таких подібне звіру.

Від ігрищ із лукавим сатаністів
Свідомим стає моторошно завше:
Повалені хрести та людські жертви…
Невже у тьмі блукати всюди краще?

Учинками фарбуємо життя
І завтра тут ніхто не обіцяв.
Тож хай маліють недруги Господні –
Удар у небо всім не до лиця!

18.07.12

© Микола Микосовський

Найбільше Добро



Господь − Добро найбільше на Землі.
Не збудував Він світ оцей на склі –
Небесна мудрість втілилась в творіння,
Пустивши в душах золоте коріння.

Як можна жить й не дякувать Творцеві
За квіти, трави, води кришталеві
І за усе, що прикраша життя,
Відводячи всіх нас від небуття?

На жаль, невдячних доокіл багато,
Що теж із Вишнім борються завзято,
Хоч Бог у всемогутності безмежний
І від обмежень людства незалежний…

Ми діти Божі або сатани,
Живемо у свободі чи в сваволі.
Якщо гріхи над нами є пани,
То щастя не знайдем на видноколі.

18.07.12

© Микола Микосовський

вівторок, 17 липня 2012 р.

Горілка-вбивця



Філософ Зенон колись хотів відстрашити інших від пияцтва, стверджуючи, що, мовляв, доброчесна людина не може бути п'яною: «П'яному ніхто не звіриться у своїй таємниці; доброчесному - звіриться. Отже, доброчесна людина не буває п'яною».

Горілка багатьох вбива поволі.
Цей «змій зелений» наскрізь смертоносний:
Душі він підсуває яд свій млосний…
Ростуть могили на печальнім полі.

Вивітрюється розум і всі сили –
Не знає завше втоми оковита,
Котра сльозами й кров’ю оповита…
Її обійми хитро заманили.

Убивства, сварки – теж пиятва плід,
Це, звісно, добровільне божевілля,
Коли на землю звалює похмілля,
Призводячи до чималих тут бід.

Проблеми причаїлись на дні чарки.
Алкоголізм приглушує духовне
У нім життя свобода тихо тоне,
А люди ходять, наче недогарки.

Тож варто вміло в речах знати міру.
Не вмієш пити щось, то не берись.
Гріхи народів скрізь переплелись…
У п’янстві також гублять встид, довіру!

17.07.12

© Микола Микосовський

понеділок, 16 липня 2012 р.

В полоні спогадів



Якщо попали в спогадів полон,
То тільки добре витягаємо з них.
Хай віднайде сучасність серця трон –
Теперішності ж подих ще не втих.

Стрічаємо багато зла-добра,
Бо добрі й злі під сонцем ходять разом…
Не кожен з нас в житті цім обира
Майбутнє, що є теж дороговказом!

16.07.12

© Микола Микосовський

пʼятниця, 13 липня 2012 р.

Турбота про вдовиць і сиріт


«Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: зглянутися над сиротами та вдовицями в їхніх утисках, берегти себе чистим від світу» (Як. 1, 27).

Світ часто відкида усіх нещасних,
Хто у житті зустрів якусь недолю:
Вдовиць, сиріт – усіх землян сучасних,
Що чашу п’ють терпінь битких чи болю.

А можна часом запросить до хати
Когось, хто без батьків чи чоловіка,
Поїсти та попити радо дати,
Можливо, дехто з них також... каліка.

Багато з християн так роблять нині —
Частують в себе вдома у потребі?
Радіють же разом від благостині
І теплі вчинки видимі на небі.

Ідеться тут найперше про повагу…
Банально й чаєм можна пригостити.
Знайдімо, друзі, для цих справ відвагу,
Щоб від страждань лице чиєсь умити!

13.07.12

© Микола Микосовський

четвер, 12 липня 2012 р.

Музика дощу



Люблю природну музику дощу,
Котра звучить не раз у літній вечір.
Думки немовби знову оживають
І спогади у клекоті лелечім.

Аж хочеться творити в таку пору:
Писати вірші про красу буття,
Щоб слово віри сяяло роками,
Відкривши двері ближнім в майбуття.

Мов друг, дощ часто справді розуміє
Та може помогти в життєвих хвилях.
Він теж Творця святого посланець
І може врятувать вмить від безсилля…

12.07.12

© Микола Микосовський

Зображення: http://www.redbubble.com

середа, 11 липня 2012 р.

Краса небес

Чи віриш ти в красу небес?
Як ні, то подивись у вись.
Живе Всевишній там, не Зевс…
Лишень до вічності озвись.

Думками жити там – це благо,
Коли ще ходим по землі.
Ховаються Париж, Чикаго…
Де всіх життєві кораблі?

11.07.12

© Микола Микосовський

Солодка мова батьківщини


Солодка мова батьківщини
І невичерпна завше.
Чи зможемо пізнать глибини
Того що рідне, наше?

Не сміють вмовкнути уста
На світі України:
Вкраїнський у серцях устав
Надії зводить стіни.

Хай процвітає предків мова,
Де будуть українці,
Щоб велич дорогого слова
Зросла по самі вінці!

11.07.12

© Микола Микосовський

понеділок, 9 липня 2012 р.

Ницість богохульств


Всіх богохульств на світі не злічить –
Образ Творця, Христа, Марії Діви…
Хтось думає, що Богу відімстить
За все добро… Лунають зла невдячні піснеспіви.

Люд зловжива свободою своєю.
Котитись легше вниз, ніж вгору йти.
Спокуси підступають скрізь змією,
Беруть в полон блюзнірів теж чорти.

Безбожні обирають путь самі,
Тож вирок буде згодом справедливий.
Сумне життя в гріха жахній тюрмі…
Господь ще жде: Він досить терпеливий!

09.07.12

© Микола Микосовський

субота, 7 липня 2012 р.

Сонця промінь золотий...

Сонця промінь золотий
В лісі заблукав.
Мов торкнулась висоти
Враз моя рука.

Світлом вмилася долоня
В царстві гір Карпат.
Також молодеча скроня
Під пісні пташат.

Серед лісу оживаю –
Скрізь сліди Творця.
Подих вітру допиваю
Поруч стебельця.

07.07.12

© Микола Микосовський


На фото: околиці с. Кам'янки (2011 р.), Сколівський р-н.

пʼятниця, 6 липня 2012 р.

Віра-безвір’я


Одних гартує віра Бога,
А інших присипля безвір’я.
Пізнати вічне неспромога
Заслонює думок сузір’я.

Правдиве щастя в Абсолюті,
Який створив усе для нас.
Стають без Нього люди люті,
Не носячи Добра прикрас!

06.07.12

© Микола Микосовський