Душа гартується в терпінні –
У час терпких випробувань.
Лиш так досягнем височіні,
Мети всіх людських існувань.
Без нього люд забув би Бога,
Занурившись цілком в долівку.
Ходила б доля босонога.
У темноті тривог довіку.
Як від терпіння хтось втіка,
То все одно його знайде:
Така бо вже життя ріка…
Де ми сьогодні, друзі, де?
31.07.12
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар