Сатана та святе

Вода свячена, мощі, хрест, ікони…
Цього боїться вельми сатана.
Тремтить, як вірні в церкві б’ють поклони,
Коли життя гріховність омина.

Тож бореться з усім, що миле Богу,
Спокушує висміювать святе,
Щоб згодом захопити душу вбогу,
Коли духовна стежка заросте.

У Церкві Спаса видиме спасіння,
Середників для святості доволі.
Знаходимо все в таїнствах прозріння,
Наповнюються Божим світлом долі.

30.07.12

© Микола Микосовський