Гірські вершини
Полонять зір.
Бачу Творця...
* * *Земельку місяць вже покинув.
Поринув весь у сон совиний.
Заглянув ранок у вікно.
* * *Людині, яка з Богом,
Вклоняється життя, -
Вона не за порогом...
* * *Із баговиння безнадій
Христос підняти нас зумів.
У суєті бурхливих дій
Навчив любити... ворогів.
* * *Тяжка особи є провина,
Що дбала в світі цім про вина
І в сповіді душі не мила,
Для неба є вона немила...
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар