Слава Ісусу Христу, всім святим! Слава Україні та її героям! З нами вічний Бог! Амінь.

понеділок, 28 травня 2012 р.

Міжнародна проща Вервиці (Чернівці)


Спогад з ІХ Міжнародної прощі Вервиці, котра відбулася 12-13 жовтня 2002 року у Чернівцях за єдність Христової Церкви.


Вабливий край - зелена Буковина.

Святинь там скроні видно іздаля.

Федьковича - це рідна батьківщина;

Благословенна Господом земля.


Недосипав отець Валерій Сиротюк.

До влади бігав, домовлявся радо.

Черпав тепло душі із Божих рук,

Бо прагне, щоб міцніло Боже стадо.


Дев'ята поспіль Міжнародна проща.

Цікаво зирка місто Чернівці.

Гуде центральна театральна площа.

Тримають люди вервицю в руці.


Успіння Пресвятої Діви храм -

Стрункий, барвистий красень край дороги.

Ікона чудотворна цінна там...

Настирлива сльота. Дубіють ноги.


Запитує про Крехів дяк мене.

Він у соборі тім лише один...

Нехай тривога душу омине,

Аби кріпив його Господній Син.


Приїхали сюди й василіянки.

Сестра Сузанна - проводирка ниньки.

Їм сісти помага на щастя санки.

Від радості стають немов навшпиньки.


Примчалась наша юнь і з-за кордону:

Із Боснії, Румунії, Литви...

Сплела з сердець для Матінки корону,

Засипавши єднанням зол рови.


Вогонь любові й миру запалав.

Зібрав усіх нас християнський форум.

І тліла грізність начебто дотла.

Час благодатний Вишнім даний впору.


Огрядний Ніканор, Софрон і я

Театр шукали літній потім в ніч.

Таксист верткий охоче посприяв...

Знайшли будівлю. Блиск пристав до віч.


Тут велелюдно. Вдосталь молодих.

Родиною ведуча назива...

Отець Валерій, згаданий, устиг

Назавше дати теплі всім слова.


Назарія Яремчука дочка

Співала знану пісню тата «Свічка».

Шевченка парком йшла луна дзвінка...

Мигцем зігріла глядачів Марічка.


І оплесків гучних довженну низку

Підніс студений вітер до висот.

Під Йосифом Сліпим й Шептицьким риску

Поставив ними люблений народ.


Побачив мене вранці чоловік.

Діливсь, що мав він духа віщуна...

Вже ніби повернувсь у неба бік...

І вдача наче світла, не сумна.


Літургія Божественна трива.

Її очолив Кир Павло Василик.

Навча поважно - старша голова.

Вділи Владиці, Боже, щедро сили.


А заходів таких ініціатор -

Побожний німець, старець сивочолий*.

Добра зробив у Церкві він багато,

Подібний в тому до святця Миколи.


Зима ледь не прогнала осінь кволу...

Бентежить трохи гул автомобілів.

Спрожогу пада листячко додолу;

Не хочеться ще снігу, заметілі.


Хоч змокнули й померзли, не жалієм,

Бо швидше так тіка пекельний змій.

Провадь повсюди нас, дітей, Маріє,

Серед зазмар'я сонечком ясній!

-----
*Йозеф-Марія де Вольф

2002 Р.Б.

© Микола Микосовський

Фото: http://snap.com.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар