Мар’яні Савці в подарунок

Живе у світі цім,
Немов у лісі мавка,
В промінні золотім
Не раз Мар’яна Савка.

Спішить в Червоноград
Із Києва частенько
І щастя водоспад
Чіпає там хутенько.

Для Бога диха теж:
Церков скрізь не минає.
Де блиск небесних веж,
Там хоче стрітись з раєм.

Отож, нехай для неї
Ясніють буднів миті.
Аби чеснот лілеї
Знайшли роки прожиті.


26.03.2012

© Микола Микосовський