Покликання дорога всіх веде.
Життя небесне сяйво огорта.
Утіхи прагне серце молоде,
У будні-свята лине до Христа.
Монашество, батьківство-материнство...
Обов'язки, турботи, радість, біль.
Хтось дружить повсякчасно із дитинством;
Проблеми йдуть до когось звідусіль.
Покликання оновлює ідеї.
Творець людину кличе за собою.
Приходить міць від Бога, не від феї...
Не може християнство бути грою.
Покликані ми в Правді проживать,
На хліб щоденний чесно заробляти.
Нехай зігріє світла благодать,
І радо теж поможе Божа Мати!
© Микола Микосовський
Немає коментарів:
Дописати коментар