Темінь пекла

Пекло у вигляді пащі диявола. Мініатюра до псалтиря Анрі де Блуа. Сер. 12 ст. Лондон, Британський музей.


Дикий вереск… Плач… Жахіття…
Де не глянь - вогонь пала.
Душі в довжелезних сітях;
Крає серце погляд зла.

Там же ті, що не любили
Ближніх і свого Творця.
Бог на грішних гнів весь вилив,
Освітив світ блиск Лиця...

В підземеллі вічні болі,
Також повна безнадія.
Хто не слухав Бога волі,
Той втопивсь в безстидних мріях.

У геєні й мир відсутній.
Царство сатани похмуре.
Страх, порочності присутні,
А довкіл – високі мури.

Скрізь тривога й сум’яття.
Ангелів упалих тьма.
Диму темного виття
Не виходить крізь димар.

Спас описував місцину,
Де терпітимуть прокляті,
Що таїли все провину
Та були скупі, пихаті…

Зблякло притьмом їх сумління.
Не просили світла в Пана.
Обпекла печаль осіння,
Не співатимуть «Осанна».

Бог дітей остерігає,
Дав закон, щоб жить за ним:
Хоче, щоб втішались Раєм
І щоб кожен був святим.

Не чинімо беззаконня,
Бо чека останній суд.
Ми – на Господа долонях;
Дорогий для Батька люд.

Каяття уже не буде,
Сонце змеркне в недобрі...
Відвернімось від облуди
В ласці Вишнього помрім!


P.S.Образно, але суть як така правдива: пекло - вічне існування без Бога відповідно до власного фундаментального вибору життя.


© Микола Микосовський